.png)
Одним із найрозповсюдженіших видів головного болю є так званий ГБН. Він має свої особливості. Це головний біль помірного або середнього ступеню інтенсивності, тупого стискаючого характеру ( по типу "обруча" або "каски"), рівномірно розподілений по всій голові, але більш інтенсивно відчувається в шийно-потиличній, скроневій або лобній ділянці. Часто, але не завжди біль супроводжується напруженням в м'язах шийно-потиличної ділянки. Цей тип головного болю не є симптомом якогось захворювання. Він за своєю природою є реакцією організму на стрес або інший несприятливий чинник, він пов'язаний з емоційним та/або фізичним перенапруженням та виснаженням. Часто поєднується з підвищеним рівнем тривожності, порушеннями сну, дратівливістю, перепадами настрою. ГБН може виникнути у людини будь-якого віку, статі та соціального статусу, проявляючись в одних епізодично, в інших - регулярно. Особливо часто ця проблема виникає в людей з чутливою нервовою системою, які сприймають все "близько до серця", та є "надто емоційними". Лікуванням ГБН займається лікар-невропатолог. Діагноз ставиться на підставі особливостей скарг пацієнта та клінічної картини. Інколи варто пройти додаткові методи обстеження, такі як МРТ, Рентгенографія, лабораторні обстеження, але лише в тих випадках, коли є потреба виключити інші причини головного болю. Це також визначає лікар під час прийому. Одним з найнеприємніших ускладнень ГБН є безконтрольний і частий прийом знеболюючих засобів, таких як "Цитрамон", "Спазмалгон", "Ібупрофен" та інші. Хоча ці препарати і допомагають зняти головний біль, вони по-перше не впливають на причину ГБН- тривогу та виснаження нервової системи, а по-друге при їх частому використанні розвивається так званий медикаментозно-індукований головний біль, який стає практично постійним і потребує від людини щоденно ( а інколи кілька разів на день) прийому знеболюючих. Тому, якщо ви відмічаєте в себе схожі симптоми, краще звернутись до лікаря, який або підтвердить діагноз, або призначить вам додаткові обстеження. А також призначить лікування, яке включає як медикаментозні так і немедикаментозні методи. До останніх можна віднести все те, що буде сприяти зміцненню та підтримки нервової системи: нормалізація сну, достатня фізична активність, йога, плавання, медитація, виключення або мінімізація стресових факторів. Іноді доцільними також можуть бути розслабляючий масаж, акупунктура, а також психотерапія.
Статтю підготувала лікар-невропатолог Корхова Марина Леонідівна.
Comments