.png)
Це патологічне надлишкове скопичення спиномозкової рідини в проміжку між твердою та павутинною оболонками головного мозку (в субдуральному просторі).
Це досить рідкісна патологія, яка може розвинутись у будь якому віці, але ризик її збільшується з віком.
Найчастішою причиною є травми голови, внаслідок чого виникає розрив павутинної оболонки з формуванням клапану, через що відбувається нагнітання спиномозкової рідини в субдуральний простір. Але це лише одна з теорій. Механізм розвитку гігроми після травми голови до кінця не відомий. Може сформуватись гігрома і без травми голови, це пов’язують як правило з розривом вродженої арахноїдальної кісти: частіше буває в молодих людей. Також гігроми можуть розвиватись внаслідок нейрохірургічних операцій.
При невеликих розмірах гігрома може протікати безсимптомно. При великих розмірах відбувається стискання гігромою прилеглих структур, що проявляється наступними симптомами: сплутаність свідомості, головний біль стискаючого розпираючого характеру, нудота, блювання, погіршення зору, порушення мови, втрата пам’яті, порушення ходи та координації рухів. Можливі також агресивність, перепади настрою, неадекватна поведінка. Може відмічатись різна величина зіниць, слабкість в половині тіла, судомні напади.
Для точного встановлення діагнозу необхідне проведення КТ або МРТ головного мозку. При малих розмірах гігрома не потребує лікування, рекомендується огляд у невропатолога з наступним динамічним наглядом та КТ/МРТ контролем. При великих розмірах гігроми рекомендується лікування у нейрохірурга- проводиться операція «викачування» вмісту гігроми. При своєчасному зверненні та лікуванні прогноз при субдуральній гігромі благоприємний і можна очікувати значного покращення стану пацієнта.
コメント